Як вилікувати наркозалежного?

Як вилікувати наркозалежного? Що робити, коли людина не уявляє своє життя без яких-небудь речовин? Та й взагалі… Чи можливо це? Запитань ну дуже багато…

Звичайно, спочатку, зовсім не зрозуміло що до чого… В голові розгубленість, страх, паніка… Це й не дивно, адже бачити як «затухає» на очах рідна людина, або ж навіть власне відбиття у дзеркалі, – річ, м’яко кажучи, неприємна…
Чи потрібно опускати завчасно руки? Як не дивно, але зовсім ні. Адже все можна виправити. Як? Про це вже далі…

Трохи про наркозалежність

Давайте так, перш ніж ми перейдемо до основної теми, розберемося трохи в тому, що ж таке наркоманія.
Отже – це хвороба. Яка?

1. Ну, по-перше, – смертельна. Продовження вживання наркотичних речовин завжди призводить до летального кінця…
2. По-друге, вона постійно розвивається. Тобто, людина з часом вживає все більше й більше речовин.
3. Ну і по-третє, вона, на жаль, невиліковна… Саме так, жити з наркозалежністю доведеться все життя…

Як наркозалежні відносяться до лікування?

Так, з тим що ж це за напасть така, зрозуміло. Тепер розберімо ще один нюанс: а як же наркозалежна людина відноситься до лікування? Ой, тут зазвичай все досить складно.
Так, кожен десь дуже-дуже глибоко в душі розуміє, що проблема присутня, треба щось робити, але… Лікуватися не завжди хочеться. Та й зізнаватися собі у своїй немічності перед речовиною також…
Що найчастіше доводиться чути від тих, хто вживає? От Вам кілька «стандартних» фраз… Можливо Ви навіть впізнаєте свою ситуацію:

1. «З понеділка точно вже не буду нічого вживати.»
2. «Сьогодні останній день і все! Завтра – нове життя!»
3. «В мене своє лікування: от поїду на природу, якомога далі від усіх, та все покину!»
4. «Я можу припинити, коли захочу! Просто зараз нема у цьому потреби.»

А що ж потім? Все повторюється знову й знову, з твердою вірою, що наступного разу все буде по-іншому… І «зламати» цю впевненість майже неможливо…

Тому, без належної підготовки, одразу, наркозалежний не зовсім згоден наважитися на такий крок, як лікування наркоманії. Адже вважає, що позбавитися від неї можна дуже легко.

Що ж робити?

Тепер картина, сподіваємося, більш зрозуміла… Отже, у нас дві основні складнощі:

1. Наркозалежний зазвичай не хоче визнавати своєї проблеми.
2. Хвороба смертельна, тому, якщо баритися з її лікуванням, все може дуже погано завершитися.

Що ж робити у такому випадку? Ну що ж, поїхали далі…

Вмотивувати наркозалежного на лікування…

Отже, людина не згодна, що у неї проблеми з наркотиками. «Все нормально! Я не залежний! Всі так роблять!» – сперечатися з нею досить важко… До останнього тримається своєї думки!
Як бути? Вмотивувати його на лікування? Донести те, що йому потрібна допомога? Що він ходить по лезу ножа та в будь-який момент може просто зникнути?…
Головне не панікуйте. В такому випадку можна запросити консультанта з хімічної залежності, який зможе створити довірливу атмосферу та краще розібратися у ситуації. Часто після кількох таких відвертих розмов, коли наркозалежний по-справжньому побачить з боку своє життя, він починає розуміти, що не так уже все в нього сонячно. За цим, зазвичай, слідує згода на прийняття допомоги.

Якщо ж він до останнього «бунтує» та відмовляється визнавати свою недугу, то можна використати ще один дієвий метод – кризову інтервенцію. Тобто, збирається вся сім’я, знайомі, друзі та під керівництвом досвідченого спеціаліста (того ж консультанта з хімічної залежності), висловлюють свою думку щодо поведінки та життя наркозалежного.

Можливо й не з першого разу, але зазвичай такі методи, так чи інакше, працюють. В цьому напрямку також працює «Пальміра Плюс».

Як же ж вилікувати наркозалежного?

Що ж, нарешті «добралися» до початкового питання: як вилікувати наркозалежного? Отже, він визнав свою проблему та згоден на лікування… Що далі?
Почати варто з того, як він себе почуває, покинувши наркотичні речовини. Адже можливо, його буде сильно турбувати стан абстиненції. У випадку, якщо він дуже сильно заважає, варто провести процедуру для виведення всієї «отрути» з організму (по-науковому – детоксикація)

Абстиненція (ломка) – це фізичний та психологічний біль, який відчуває людина, припинивши використання певних речовин.

Але це ще не кінець! Далі варто зайнятися всіма тими сферами, які були пошкоджені за час вживання наркотиків. А це і здоров’я, і відносини з людьми, і моральні цінності, і психологічний стан. Тобто, роботи – не початий край! Краще за все з цим може впоратися відділення психосоціальної допомоги залежним. Адже, там ретельно аналізуються та відновлюються саме ті галузі, які миттєво потребують допомоги.
Окрім цього, звичайно, потрібне наступне супроводження людини у суспільстві. І не один, два, три місяці, а все життя… Тобто, продовження спілкування та взаємодії з залежними, котрі одужують. Ну і, звичайно, допомога людині реалізувати себе та знайти своє місце у цьому житті.
Адже пам’ятаєте ми вказували на те, що наркозалежність – невиліковна? Саме так, але, у випадку чіткого слідування вище вказаного «посібника по допомозі залежним» можна повернути людину до нормального стану та подарувати їй квиток у тверезе життя.