Наркотик метадон – що це
Метадон - неймовірно сильний наркотик. У багатьох країнах світу існує багато просування і метушні щодо препарату метадон, а саме як вирішення проблеми героїнової залежності. Але на жаль, мало хто згадує про наслідки переходу з героїну на метадон. Ця стаття складена на опитуваннях наркоманів, які приймали героїн і метадон, з метою надати правду щодо наслідків вживання метадону.
Метадон - опис
Метадон уперше синтезували німецькі дослідники Макс Бокмюль і Густав Ерхарт 1937 року. Його назвали долафін - як вважається, на честь самого Адольфа Гітлера.
У 1942 році розпочався промисловий випуск препарату амідон, який спочатку використовували в експериментальних цілях як анальгетик. Головною особливістю метадону стало те, що, на відміну від морфіну, метадон ефективний і при оральному вживанні. Наприкінці 40-х років було здійснено повноцінні клінічні випробування, і препарат почали використовувати в медичній практиці, як заміну морфіну в разі сильних болів. Власне метадоном він став називатися тільки з 1954 року.
На початку 1960-х років Вінсентом Доулом (V. Dole) і Мері Нісвандер (M. Nyswander) вперше було розроблено методику лікування метадоном героїнової залежності.
Спочатку лікування метадоном давало вражаючі результати. Однак до середини 1970-х років різко зросла кількість смертей, пов’язаних із вживанням метадону. Річ у тім, що широке використання препарату в медицині забезпечило йому вихід “на вулицю”, а застосування його без контролю з боку лікаря виявилося набагато небезпечнішим навіть за сам героїн.
Метадон належить до групи опіоїдів, як і героїн. Це опіоїдний анальгетик, і в цій якості за кордоном він застосовується в клініці. В організмі він впливає на центральну нервову систему, серцево-судинну систему і гладку мускулатуру, чинить знеболювальну і заспокійливу дію. При прийомі метадону ейфоричний ефект слабший. Але його передозування небезпечне, він пригнічує дихання, кровообіг - аж до смерті.
Він викликає набагато меншу ейфорію, ніж героїн, а отже, і меншу психологічну залежність. Ефект метадону триваліший - 24-36 годин, а героїн діє близько 6 годин.
Одна з найголовніших відмінностей - метадон не колють, а вживають у вигляді сиропу (інший препарат для замісної терапії, бупренорфін, - у вигляді таблеток), а отже, наркомани “злізають з голки” і перестають поширювати ВІЛ і гепатит.
Дія
При прийомі всередину сиропу або таблетки наркотик дуже швидко і практично повністю (до 95%) всмоктуються шлунком. Через півгодини речовина досягає крові й організм відчуває знеболювальний ефект. Максимальна концентрація в організмі настає через три години.
При введенні під шкіру швидкість настання ефекту посилюється втричі. Дія наркотичної речовини може тривати добу, максимум дві доби - тут усе залежить від прийнятої дози та особливостей кожного організму. Виявити вживання наркотику можна протягом п’яти днів за допомогою тесту на наркотики шляхом здачі сечі для аналізу.
Наслідки
Метадон, як і будь-який інший наркотик - це не вітамін. Усі наркотики є сильними отрутами і призводять до інтоксикації організму. Як діє метадон:
- руйнує печінку;
- позбавляє людину життєво необхідних поживних речовин і вітамінів;
- він завдає сильного удару по кістках і кістковому мозку людини, вимиваючи кальцій;
- шкіра наркомана стає воскового або жовтуватого кольору;
- він відчуває ломкі болі в кістках, вони стають крихкими і легко ламаються;
- з’являються психічні розлади;
- 60% тих, хто приймає метадон, стають нездатними до сексу;
- у 75% жінок порушуються або повністю припиняються менструальні цикли;
- метадон “відрізняється” тим, що викликає пригнічення дихального центру наркоманів.
Якщо у матері є метадонова залежність, то у новонародженого може розвинутися абстинентний синдром: підвищення м’язового тонусу, тремор, блювота, гіпертермія, дихальні порушення, пронизливий крик, судоми. Синдром розвивається зазвичай у перші 48 годин після народження.
Передозування
Метадон значно впливає на організм людини, ломка не змушує на себе чекати і діє на людину у вигляді сильного м’язового болю, рясної блювоти, нападів галюцинацій, панічного стану. Тимчасово позбутися мук допомагає лише нова доза. Саме так людина потрапляє в замкнуте коло, з якого дуже складно вибратися. Як відомо, перебільшена доза призводить до передозування. Воно дуже небезпечне своїми наслідками:
- головний мозок відмирає;
- наркоман не може говорити, бачити або чути;
- залежний може впасти в кому або померти.
Постійні передозування ведуть до інвалідності, деменції або летального результату.
Під час передозування і подальшого отруєння потерпілий не може допомогти собі самостійно. Люди, які знаходяться поруч, повинні діяти дуже оперативно, адже саме від їхніх дій залежить життя людини, яка потрапила в опіатну біду. Необхідно виконати низку дій:
- насамперед викликати швидку допомогу;
- будь-що-будь привести потерпілого до тями. Використовувати крик або гучний голос, використовувати нашатир, больові точки;
- очистити рот від блювотних мас, дістати язик з рота, щоб уникнути задухи;
- відмінно справляється з опіатами медпрепарат Налоксон, його необхідно вводити дозою одного-двох мілілітрів. Дія
- апарату починається практично через хвилину, і триває близько години;
- зробити штучне дихання, якщо необхідно;
- якщо зупинилося серце - приступити до виконання непрямого масажу.
Діагностика та лікування
Зовнішні ознаки вживання метадону схожі з ознаками вживання інших опіатів. Як правило, це різке звуження зіниць, зниження частоти пульсу і нечутливість до фізичного болю. На стадії абстиненції з’являються нежить, озноб, нудота, болі в животі. Можливі також блювота, пронос і судомні скорочення м’язів.
Симптоми хронічної метадонової залежності: пригнічення дихання, гіперглікемія, підвищення температури і тиску, брадикардія, запори, спазми жовчних проток та інше.
Сьогодні в деяких країнах (наприклад, у Греції, Іспанії, Португалії, Італії, Франції, Швеції та ін.) препарат застосовують для лікування хворих від героїнової залежності, як замісний засіб із поступовим зниженням дозування. Лікування зазвичай проходить протягом тривалого часу з обов’язковим застосуванням психотерапії. Однак, багато лікарів-наркологів відкидають замісну терапію, оскільки вважають користь від заміни одного наркотику іншим сумнівною. До того ж, слабкий контроль за розподілом і зберіганням препарату часто призводить до його переведення в нелегальний обіг.
