Програма реабілітації "12 кроків"
“12 КРОКІВ” не дарма є найкращим винаходом минулого століття, адже ця програма універсальна і може бути застосована в лікуванні безлічі залежностей. До останніх належить наркотична, алкогольна, лікарська (щодо транквілізаторів, інгібіторів і седативних препаратів) та інші різновиди патологічної залежності, які не належать до хімічних речовин. Ця програма показує блискучі результати, яких не досягти лише традиційною медициною з безліччю новітніх апаратів, достатком медикаментів і висококваліфікованими лікарями. Однак, варто зазначити, що в деяких випадках об’єднання програми “12 кроків” і медичних методик дає свої плоди.
Програму реабілітації “12 кроків” було винайдено у 20 столітті, точніше, в його першій половині. Її засновники - двоє алкозалежних зі Сполучених Штатів Америки, а також їхні послідовники. Через якийсь час, побачивши й оцінивши всі принади цієї програми на живому прикладі інших залежних, її почали використовувати і наркомани. До речі, з 1950 року про існування “12 кроків” знала вся земна куля, і диво методика активно застосовувалася. Насправді, говорити про всі переваги та ефективність можна дуже довго.
Однак, перш ніж остаточно переконати всіх у успішності програми, варто пригадати, з якими проблемами стикаються хімічно залежні, з причинами виникнення патологічної тяги та з життям людей, що потрапили в пастку залежності.
Залежність від наркотичних речовин
Наркотична залежність являє собою патологічну прихильність до речовин, що впливають як на нервову систему, так і на психічну складову людського організму. Усі наркотики мають різні характеристики, відповідно, і залежність від тієї чи іншої наркотичної речовини значно різниться. Приміром, залежність від канабісу, в народі іменованого коноплями, є слабо вираженою, оскільки лише 10% випадків викликають залежність.
Амфетамінова, кокаїнова та героїнова залежності найбільш сильні. Що стосується героїну, то можна сказати, що він є абсолютним лідером серед усіх вищевказаних наркотичних речовин, оскільки викликає найсильнішу прихильність.
Зрозуміло, певна роль у цьому процесі відводиться і людському організму, а точніше його схильності до виникнення залежності. У людей зі слабким спротивом організму залежність здатна виникнути вже через тиждень після початку вживання, з плином часу толерантність до наркотику підвищується, отже, відмовитися від героїну стає все важче.
Вживаючи героїн, симптоми патологічної прив’язаності зростають із кожним днем, достатньо кількох місяців, рідше років, для того щоб вживання наркотику стало щоденною традицією. Хронічні наркомани з плином часу отримують все менше задоволення від дози. Нервова система потребує більшої кількості героїну, для того, щоб насититися і продовжувати функціонувати в колишньому режимі. Ця стадія носить назву фізичної залежності. Схожі властивості мають й інші речовини, такі як опіум, морфій, кодеїновмісні препарати або ж синтетичні аналоги на кшталт метадону, трамалу, трамалу, абалгіну, темгесика, субутексу та ін.
Зважаючи на тяжкість стану, всі думки наркозалежного спрямовані лише на те, щоб якомога швидше і будь-якими методами дістати дозу такого бажаного для нього наркотика.
На організм чиниться величезний вплив, зокрема страждають центральна нервова система, серцево-судинна, травна, сечостатева системи. Найчастіше наркозалежні хворі на ВІЛ і є його переносниками.
На чому заснована філософія нашої програми?
До основних ідей програми відносять такі поняття:
- Залежність не пов’язана безпосередньо з якоюсь конкретною людиною, а виникає через загальну незадоволеність життям.
- Залежність можна порівняти з хронічною патологією, проте якщо взяти її під контроль, то можна прожити нормальне, повноцінне життя.
- Виникнення залежності насамперед пов’язане з попередніми душевними потрясіннями, травмами.
- Якщо людина залежна від будь-чого, то, найімовірніше, перебуває в групі ризику щодо виникнення інших залежностей. Саме тому на практиці використовується міннесотська методика, яка виключає застосування медичних препаратів.
- Результат лікування залежності повністю залежить від хворого, вірніше, від його сили волі та бажання жити повноцінним життям.
- Щоб домогтися більшого ефекту і хорошого результату в лікуванні, необхідно, щоб рідні та близькі брали активну участь у процесі.
Програма передбачає наявність наставника, оскільки навички, набуті залежним у групі, необхідно активно застосовувати в повсякденному житті, що вельми непросто здійснити без допомоги наставника.
Перший Крок
Визнання власної безпорадності перед залежністю, а також визнання погіршення якості життя. Це дає можливість усвідомлено підходити до розв’язання проблеми, це першочергова необхідність у ліквідації патологічної прив’язаності.
Другий Крок
Полягає в переконанні себе в тому, що існує більш потужна стихія, ніж залежність, яка допоможе стати на шлях істинний. Здебільшого це не людська сила, а вища, і йдеться не про Бога. Такою силою можуть бути і люди, які пройшли такий самий тернистий шлях і знають більше про те, як боротися з цією проблемою і готові подати руку допомоги.
Третій Крок
Полягає в тому, щоб віддати на поруки своє життя саме тим самим могутнім вищим силам. Що це означає? Насамперед слідувати всім рекомендаціям вищої сили і застосовувати їх у власних вчинках. Це не стосується лише спиртного чи наркотиків, воно стосується всіх життєвих сфер. Вища сила має впливати на всі життєві аспекти залежного: роботу, сім’ю, внутрішньосімейні та внутрішньоколективні стосунки, дозвілля. Визнавши безсилля на початку, ми не погіршимо перебіг хвороби, а навпаки, знайдемо спосіб, як розв’язати проблему, перебуваючи в тверезому розумі, тобто ми перестанемо боротися з наркотиками, й почнемо працювати над особистою тверезістю.
Четвертий Крок
Його основою є здатність дати об’єктивну оцінку свого життя з точки зору моральності. Проводячи таку переоцінку видається можливим зрозуміти першопричину виникнення залежності. Це дуже сміливий крок, адже в кінцевому підсумку можна відшукати всередині себе:
- почуття власної неповноцінності, яке ховається за зовнішньою хоробрістю;
- множинні страхи під маскою авантюризму та агресії;
- бажання звернути увагу на свою персону шляхом здійснення асоціальних вчинків;
- боязнь за майбутнє благополуччя, яка проявляється в бажанні обтяжувати життя оточуючих.
П’ятий Крок
Визнання істинної природи наших помилок, насамперед перед самим собою, а також перед Вищою силою. Саме це є точкою відліку, рушійною силою.
- покаятися перед Всевишнім, висловитися в молитві про скоєні гріхи і сумніви, що терзають, сповідатися священнослужителям;
- знайти вільного слухача і розповісти йому про свої проблеми;
- поділиться власним болем і переживаннями з наставником;
- вилити душу на групових заняттях із психотерапевтом або ж учасникам групи взаємодопомоги;
- індивідуальна бесіда з психотерапевтом.
Шостий Крок
Попередніми кроками ми змогли підготувати ґрунт для Вищої сили, щоб вона допомогла нам позбутися набутих вад.
Для ясності, можна додати, що шостим кроком визначається фронт роботи, який виконуватиметься за допомогою спонсора або ж психотерапевта, який володіє достатнім багажем інформації про програму.
Сьомий Крок
Полягає в проханні Вищої сили позбавити нас пороків. Сьомий крок - це вже не просто дії, які сфокусовані на збереженні здоров’я, а прагнення прокачати себе до такої міри, щоб у майбутньому не виникало бажання взятися за старе. Це крок назустріч удосконалення себе.
Восьмий Крок
Полягає в тому, щоб отримати прощення й очистити совість перед людьми, яким ми раніше зробили боляче. Це дуже важливий крок, за його невиконання подальший рух позбавлений сенсу. Лише розплатившись із боргами совісті ми зможемо робити наступні кроки.
Дев’ятий Крок
Відшкодування шкоди, заподіяної іншим у всіх проявах, крім випадків, коли дії, які ми вчиняємо, можуть нашкодити іншій людині. Дев’ятий крок дає можливість поквитатися з минулим і дати початок спокійному й умиротвореному життю. Адже коли з душі падає камінь, жити стає набагато простіше.
Десятий Крок
Самокопання на цьому не закінчується, потрібно намагатися постійно аналізувати свої вчинки і робити роботу над помилками. Завдяки десятому кроку залежна людина зможе відпустити весь негатив, який пов’язує її з вчиненими проступками.
Одинадцятий Крок
За допомогою молитов і роздумів зблизитися з Вищою силою, щоб розуміти й виконувати волю, відведену нею для нас, а також просити про дарування сил для виконання цієї волі.
Одинадцятий крок виконується лише за умови освоєння духовних практик і молитов.
Дванадцятий Крок
Духовне пробудження, досягнуте нами за допомогою всіх попередніх кроків, дає право донести сенс наших власних ідей до інших залежних і застосовувати їх у всіх життєвих сферах.
Цей крок можна назвати подвійним, по-перше, ділячись ідеями програми, можна допомогти всім, хто став на шлях тверезості, тримати в тонусі фізичну та духовну складові здоров’я. По-друге, залежні, які досі не встали на шлях одужання і не знали про існування такої можливості, можуть безперешкодно скористатися нею.
На сьогоднішній день “12 кроків” є основоположною в лікуванні понад 100 різних залежностей. Ця програма здатна не тільки змінити особистість, а й спрямовує на стежку трансформацій для зміни всіх сфер людського існування та дає можливість жити повноцінним життям без залежності від наркотичних речовин, алкоголю, азартних ігор. Часто залежність від хімічних речовин порівнюють із втечею від себе самого. Програма “12 кроків” дає змогу віднайти власний шлях, відкритися світу та людям.
Які цілі переслідує програма щодо алко та наркозалежності?
До основних цілей цієї програми належать:
Пізнавальні
- розуміння існування взаємозв’язку між вживанням наркотичних речовин або алкоголю з наслідками, на які варто очікувати в результаті. До останніх належать усі складові здоров’я, яким завдається тотальна шкода;
- розуміння суті виникнення захворювання, а також куди може привести одурманений хімічними речовинами розум;
- перестати заперечувати проблему, оскільки це веде до повторного вживання наркотиків/алкоголю;
- навчитися мислити тверезо.
Емоційні
- вироблення емоційної стійкості з можливістю контролювати почуття і бажання.
Поведінка
- отримання корисних навичок щодо ведення здорового способу життя.
Духовність
- усвідомлення неідеальності рис свого характеру, а також шкоди, яку ви завдали людям своєю залежністю;
- формування довірливих стосунків.
Соціальні
- зав’язування нових стосунків із людьми, які мотивуватимуть вести тверезий спосіб життя.
Сама програма включає в себе 3 основні складові:
- розуміння суті хвороби з точки зору медицини;
- психологічні трансформації;
- духовний розвиток.
Психологічна реабілітація включає в себе п’ять перших кроків програми, які для зручності можна розділити на кілька етапів:
Перший етап - Прийняття
Найбільшим страхом для людини є позбавлення її тієї речі, яка часто приносить їй задоволення. Тобто стосовно алкозалежних це алкоголь, наркозалежних - наркотичні речовини. Ці речі допомагають їм забути про проблеми, комплекс власної неповноцінності, заглушити біль, отримати емоційну розрядку, зануритися в ейфоричний стан. Найчастіше залежні люди не приховують той факт, що бояться жити тверезо, оскільки таке життя видається їм нудним, нецікавим і тьмяним. Можна провести аналогію з кульгавою людиною, яка втрачає опору, що допомагала їй йти. Зрозуміло, що людина стоїть перед страхітливим вибором і їй нікуди діватися.
Тому насамперед потрібно:
- визнати власну безпорадність і неможливість контролювати себе щодо алкоголю/наркотиків;
- відмовитися від згубних звичок, оскільки це єдиний вихід, який може привести до нормального, повноцінного життя.
Таке рішення людина повинна прийняти самостійно, психолог або консультант відіграють допоміжну роль, вони створюють додаткову мотивацію, дають поштовх, ставлять у приклад історії тих, хто зміг впоратися із залежністю. У колі анонімних алкоголіків існує крилата фраза, яка говорить: “Лише ти один можеш зробити це, проте один ти цього зробити не зможеш”.
Другий етап - Капітуляція
На цьому етапі ухвалюються основні рішення та ініціюються активні дії. Іноді люди схильні неправильно сприймати програму “12 кроків”, оскільки вважають, що вона багато в чому зав’язана на релігії, а отже, недоцільна для невіруючих і агностиків. Однак, це зовсім не так, оскільки завдяки їй шлях одужання пройшло безліч людей, з різними релігійними переконаннями.
Обов’язковою умовою є відмова від упереджень і стереотипів:
- Визнання абсолютного безсилля щодо самостійної боротьби із залежністю;
- Віра в те, що інші люди зможуть допомогти впоратися з проблемою і дати собі шанс на повноцінне життя.
Цей етап дає змогу людині позбутися опори, якою раніше вона була для себе сама і яка загнала її в кут і не допомогла впоратися із залежністю.
Третій етап - Переосмислення
Цей етап дає змогу вивчити власний характер, відшукати його недосконалості, які стали основними у виникненні залежності. Проводячи так звану моральну інвентаризацію, важливо проявити чесність і знайти баланс, оскільки без цих складових складно відновити самооцінку. Метою третього етапу є вивчення себе. Зрозуміло, негативні якості притаманні не тільки алкоголікам і наркоманам, а й звичайним людям, проте за наявності залежності ці якості мають властивість посилюватися. Риси, якими можна охарактеризувати залежну людину: запальний характер, агресивність, егоїзм, нервозність, жадібність, почуття власної переваги, образливість, підвищена дратівливість.
Зробивши аналіз негативних рис, необхідно зосередиться на позитивних, які дають змогу залежному залишатися здоровою і тверезою частиною особистості.
Цей етап є дуже важливим, оскільки на ньому важливо позбутися роздвоєння особистості. Вчинення аморального вчинку не характеризує залежного як людину, а є лише наслідком його хвороби.
Переоцінка цінностей
Залежність виступає як захисний механізм, який постійно посилюється. Спочатку вона допомагає впоратися з якимись життєвими труднощами, проте з плином часу переростає в неконтрольовану звичку. Залежність охоплює нас і трансформує наш світ, змінює характер до такої міри, що стає складно протистояти різним пристрастям. Ще гірше стає, коли виникає фізична залежність, коли тобі складно почуватися нормально, складно впоратися з синдромом відміни під час спроби утриматися від вживання наркотичних речовин.
Не існує залежності, з якою не можна впоратися і від якої не можна відмовитися без проведення детального аналізу цінностей. Винятком є лише нікотинова залежність, яка не позначається на характері людини. Залежність кардинально змінює особистість. Згодом ми вчимося бачити, як від наших звичок страждають наші близькі і ми самі. Однак, настає момент, коли нам необхідно трансформуватися. Справа не просто в тому, щоб перестати вживати, а в кропіткій роботі над собою. Таку можливість і надає всім залежним програма “12 кроків”.
