Загрозливі стани та невідкладна допомога - Наркозалежність

Загрозливі стани та невідкладна допомога

Увага! Ця стаття не для того, щоб вивчати всю медицину або хоча б усю невідкладну наркологію. Тут використовується дуже спрощений опис схем і прийомів, розрахований тільки на надання першої допомоги.

Раджу: Близьким тих, хто страждає на наркоманію, пройти курси для домашніх медсестер і навчитися на практиці надавати першу медичну допомогу.

Ускладненнями регулярного вживання наркотиків є стани, що загрожують життю і потребують невідкладної медичної допомоги. Вони можуть розвиватися у будь-якого наркозалежного. Що більший стаж зловживання наркотиками, то вища ймовірність їхньої появи.

Що це за стани?

Я звів їх усіх у подобу схеми-таблиці. Необхідно зауважити, що безпосередньо загрожують життю тільки дихальна та серцева недостатність, які зазвичай розвиваються поєднано. Стани, що знаходяться біля лівого краю схемки, можуть поступово переходити в стани, що знаходяться дедалі правіше і правіше (за стрілочками).

Що означають усі ці слова на кшталт “Тромбофлебіт”, “Сепсис” і “Гіпертермія”, Ви можете прочитати у статті “Що наркотики приносять людям” - у тій частині, де розповідається про наслідки вживання наркотиків опіатної групи.

Тут же поговоримо про те, як розпізнати ці стани і допомогти в разі їх появи.

Увага! Якщо у Вас немає вищої медичної освіти і Ви не працюєте медсестрою в наркологічній або токсикологічній лікарні, найкраща допомога, яку ви можете надати - НЕГАЙНО зробити так, щоб хворий із загрозливим станом опинився під наглядом професіоналів (найпростіше викликати “швидку”).

Передозування наркотиків

Є однією з головних причин розвитку загрозливих для життя наркомана станів. Зараз особливо часто зустрічається у тих, хто зловживає наркотиками опіатної групи. Хоча не менш небезпечне для тих, хто використовує кокаїн і ефедрон.

Передозування опіатів або снодійних викликає зупинку дихання безпосередньо, без будь-яких додаткових причин. Зупинка дихання в цьому випадку не є раптовою, вона ніби “розвивається” поступово, тобто дихання хворого стає дедалі менш глибоким і дедалі рідшим. Зовні це виглядає так, ніби людина просто глибоко спить. Шкіра в таких випадках дуже бліда, холодна на дотик; губи, кінчики пальців і вух - синюшного забарвлення.

Запитання батьків: Як визначити, що в наркомана порушення дихання? Найкраще - просто послухати, як він дихає. Але вухо треба наблизити прямо до обличчя хворого. Правильне дихання - коли уві сні людина дихає глибоко і ритмічно. При цьому вдих-видих має бути чути не менше 12 разів на хвилину. Якщо Ви чуєте, що:

1. Потерпілий взагалі не дихає протягом 1 хвилини.
2. Дихає рідше, ніж 10 разів на хвилину або частіше, ніж 30 разів на хвилину;
3. Він дихає неритмічно, “завмираючи” на 30-60 секунд, а потім починає дихати глибоко і шумно;
4. Дихання дуже рідкісне і ледве чутне протягом 10 хвилин і більше;
5. Під час його дихання вухом чути булькаючі хрипи - значить, йому терміново потрібно надавати допомогу і викликати “ Швидку”.

Якщо Ви виявили рідкісне поверхневе дихання у сплячого наркомана, негайно починайте його трясти і плескати по щоках. Якщо в результаті Ваших зусиль він прокинеться, сяде або схопиться на ноги і голосно вилає Вас - все гаразд, Ви теж можете вилаяти його у відповідь і заспокоїтися. Якщо він не прокинеться, прокинеться не до кінця і залишиться млявим, терміново викликайте “Швидку”. Краще, якщо “Швидку” викличе помічник, а Ви в цей час продовжуйте гальмувати. Якщо хворий почав з Вами хоча б розмовляти, змушуйте його ходити і не припиняйте розмовляти з ним, поки “Швидка” не приїде.

Якщо внаслідок Ваших зусиль він усе-таки розмовляти не може, починайте робити штучне дихання “рот у рот”. Справа ця не складна, але потребує фізичних зусиль, тому, за можливості, залучіть до неї здорового чоловіка.

Штучне дихання “рот у рот” робиться так:

Покладіть потерпілого на тверду рівну поверхню (найкраще просто на підлогу). Своїм пальцем перевірте, чи немає у нього в роті будь-яких сторонніх предметів (наприклад, блювотних мас). Під плечі (не під голову! не під шию!) підкладіть туго згорнутий валик товщиною приблизно 15-20 см. (наприклад, можна туго згорнути байкову ковдру) так, щоб його голова була сильно закинута, а рот відкрився. Пальцями висуньте його нижню щелепу вгору, як показано на малюнку. Це необхідно для того, щоб язик потерпілого не запав і не перекрив дихальні шляхи.

Затисніть його ніздрі пальцями або білизняною прищіпкою - тільки не дуже тугою, щоб не пошкодити ніс. Глибоко вдихніть, щільно притисніть свої губи до його та зробіть швидкий сильний видих (для потерпілого це буде вдих). І робіть так хоча б 10 (краще 12) разів на хвилину. Видихи в нього відбуватимуться самостійно.

Ви зрозумієте, що працюєте правильно, коли в потерпілого під час дихання буде помітний рух грудної клітки, а губи і кінчики пальців у нього порожевіють.

Штучне дихання “рот у рот” фізично настільки важке заняття, що краще його робити удвох і мінятися частіше. Тому якщо Ви збиралися його робити, покличте на допомогу.

Зате це єдиний ефективний метод штучного дихання.

Передозування психостимуляторів (ефедрону, фенаміну, кокаїну) небезпечне не лише розвитком психотичного стану з маренням і галюцинаціями, а й може й безпосередньо спричинити тяжкі порушення ритму серцевих скорочень (ось таким шляхом: тахікардія => миготлива аритмія => фібриляція шлуночків => зупинка серця). Фібриляція шлуночків серця супроводжується зупинкою дихання. Зазвичай зупинка дихання настає раптово, а не поступово, як при передозуванні опіатів.

Тому якщо Ви виявили відсутність дихання в потерпілого, негайно перевірте його пульс на сонній артерії (вона розташована збоку на шиї трохи нижче від кута нижньої щелепи - помацайте в себе просто зараз, де там цей пульс. Знайшли? Саме так він виглядає на дотик). Якщо дихання немає і пульсу немає, це називається “клінічна смерть”.

Значить, Вам необхідно, крім виклику “Швидкої”, розпочинати невідкладні заходи - штучне дихання “рот у рот” і одночасно закритий масаж серця (закритий, бо серце масажується через грудну клітку). Дихання “рот у рот” описано вище.

Закритий масаж серця робиться так:

Потерпілий укладається в те саме положення, що й для штучного дихання. Спочатку (для механічної дефібриляції - “для запуску серця”) проводять два сильних, з усього розмаху, удари кулаком по грудині - по вертикальній осі симетрії грудної клітини на 5-6 см. вище від “сонячного сплетення” (тобто на рівні 4-го міжребер’я). Якщо після цього пульс і дихання на з’явилися, Ви вкладаєте долоні - одну на іншу - в те місце, куди тільки-но били кулаком (тільки не всією поверхнею долоні, а тією частиною, якою долоня приєднується до передпліччя, як показано на мал. 8), і починаєте здійснювати на грудину різкі поштовхи всією вагою тіла так, щоб грудина відходила донизу на 5-6 см. Частота поштовхів має становити приблизно 1 раз на секунду. Якщо Ви працюєте удвох, то на 1 вдих має припадати 4-5 поштовхів, якщо Ви наодинці боретеся за життя потерпілого - спочатку робите 2 вдихи, потім 15 поштовхів, потім знову 2 вдихи і так далі.

Ці заходи можуть бути доволі тривалими, і якщо Ви не маєте впевненості, що потерпілий задихався, продовжуйте їх доти, доки не приїде “Швидка”. Не слабшайте зусиль! У книжках з реанімації пишуть, що таким шляхом можна довго (понад 30 хвилин) підтримувати життя хворого.

Я особисто робив штучне дихання “рот у рот” і закритий масаж серця. Мушу сказати, що це пристойне фізичне навантаження навіть для двох здорових чоловіків.

І ще: навіть за роботи спеціально навчених реанімаційних бригад неймовірно високою вважається ефективність, коли вдається відновити дихання в кожного другого (тобто у 50 %) хворого з клінічною смертю.

Тож не докоряйте собі, якщо це не вдасться у Вас - Ви точно зробили все можливе, щоб врятувати потерпілого.

Наступний квадратик із нашої схеми - порушення серцевого ритму - ми, загалом, розібрали. Хочу тільки зауважити, що не завжди порушення ритму виникають від передозування, інколи вони бувають на тлі абстиненції. На щастя, у цьому випадку до фібриляції шлуночків справа зазвичай не доходить. Просто людина відчуває слабкість, нудоту і “перебої” в роботі серця. Це дзвіночок: досить бешкетувати, пора до лікаря. Бо якщо серце не лікувати, воно відмовляє.

Наступний стан - сепсис, по-російськи це називається зараженням крові. Перш ніж описати його, я розповім про те, чому сепсис виникає.

Ви пам’ятаєте, що в наркоманів неминуче знижується імунітет, тобто здатність організму чинити опір інфекції? Так от, на практиці це означає, що в них легко (і зовсім нерідко) виникають різні гнійні захворювання. Особливо часто - у тих, хто вводить наркотики внутрішньовенно. Під час ін’єкцій наркомани зрідка використовують не стерильні голки, ніколи не обробляють місце ін’єкції антисептиком, та й сам розчин наркотику стерильним буває досить рідко. У результаті бактерії проникають безпосередньо в тканини організму і виникають приблизно такі ускладнення:

Тромбофлебіт - запальний процес усередині вени. На пошкодженій ін’єкцією стінці вени утворюється тромб із клітин крові, і мікроби потрапляють всередину цього тромбу вже під час його утворення. Потім вони починають розмножуватися (а чого б їм не розмножуватися - тепло, і їжа є, а імунітету немає). У результаті відтік крові з тканин по цій вені припиняється, і рука (або нога) хворого сильно набрякає. Оскільки процес супроводжується запаленням, кінцівка стає червоною і гарячою на дотик. Почервоніння шкіри та біль поширюються прямо по ходу вени. Якщо хворого не лікувати, інфекція починає розноситися по кровоносних судинах, і в результаті ми маємо сепсис.

Є ще одна небезпека безпосередньо від тромбофлебіту: якщо це тромбофлебіт стегнової (“пахової”, як її називають хворі) вени, то справа може скінчитися ампутацією кінцівки. Крім цієї вени, шляхів відтоку з ноги практично не існує, і повне припинення циркуляції крові в ній супроводжується некрозом (відмиранням) тканин нижньої кінцівки.

Абсцес - обмежене гнійне розплавлення підшкірної жирової клітковини. Бактерії, що потрапили під шкіру, не зустрічаючи опору, починають бурхливо розмножуватися, “перетравлюють” клітковину, і в результаті утворюється “мішечок”, що містить гній. Зовні абсцес має вигляд болючої, яскраво-червоної, набряклої ділянки шкіри в обмеженому місці, куди раніше було зроблено укол. Зазвичай супроводжується підвищенням температури тіла. Якщо “мішечок” прорветься в глибші тканини, то буде флегмона, а якщо прорветься всередину кровоносної судини - буде сепсис.

Флегмона - майже те ж саме, що й абсцес, тільки не у вигляді “мішечка”, а у вигляді патьоків гною, що вільно поширюються міжм’язовими проміжками. Зовні схожа на абсцес, але займає не обмежену ділянку, а поширюється на значну частину кінцівки. Також супроводжується болем, набряком, підвищенням температури, та ще й заважає рухам кінцівки. Небезпечна, крім виникнення сепсису, гнійним розплавленням нервів, судин, м’язів, кісток і всього, що попадеться їй на шляху.

Бачите, внаслідок будь-якого з гнійних процесів можливий розвиток сепсису. Сепсис - дуже важкий стан і дуже небезпечний. У домашніх умовах він неминуче призведе до смерті, та й у госпітальних з ним украй важко боротися. Ознаками сепсису є: виражена слабкість; висока температура, яка то зникає, то підскакує до 39,50С і вище; рясний піт; зниження кров’яного тиску. Можуть бути необов’язкові ознаки на кшталт висипу по всій шкірі. Як правило, сепсис має “ворота інфекції” - ті самі тромбофлебіт, флегмону або абсцес, з яких усе почалося.

Якщо Ви підозрюєте, що у Вашого близького розвинулися тромбофлебіт, абсцес чи флегмона, негайно добийтеся, щоб він звернувся до хірурга (бо наркомани зазвичай намагаються лікувати їх самі). Бо коли ці болячки призведуть до сепсису, потрібно буде викликати “Швидку” - і ще невідомо, чи збереже їй життя невідкладна госпіталізація в реанімаційне відділення.

Існує ускладнення, яке переживає практично кожен, хто регулярно вводить наркотики внутрішньовенно. На наркоманській мові воно називається “тряска” або “трясучка”. Медичною - гіпертермічна реакція або гіпертермія. Гіпертермія виникає через те, що величезна доза мікробів потрапляє прямо в кров разом із розчином наркотику. Це означає, що за гіпертермії ( щоправда, дуже рідко) сепсис може виникнути одразу, без попередніх тромбофлебіту, абсцесу чи флегмони.

Якщо хворий розповідає Вам, що одразу після уколу відчув себе не добре, а навпаки, погано - з’явилися сильний озноб, нездужання, слабкість, ломота в суглобах, нудота, головний біль, то це значить, що він ввів собі неякісний розчин наркотику і в нього гіпертермічна реакція.

Мабуть, це єдина ситуація, коли непримиренний борець із наркоманією С. Бєлогуров порадить Вам зробити все для того, щоб наркоман негайно отримав звичний наркотик у достатній дозі - за життєвими показаннями. Бо після гіпертермії може з’явитися не тільки сепсис, а й серйозна патологія нирок і серця. А введення наркотику допомагає добре. Тільки не купитеся - у хворого має бути температура, не менше 38 С. І дивіться - якщо він зрозуміє, що таким чином можна отримувати у Вас гроші на наркотики, він почне цим користуватися. Тому майте на увазі: два рази поспіль гіпертермія практично не трапляється, і щотижня вона навряд чи виникатиме. Якщо наркоману не дуже погано, можна замість наркотиків дати пігулку аспірину чи анальгіну з тавегілом (альтернативою є внутрішньовенне введення антибіотиків разом із гормонами надниркових залоз, наприклад, преднізолоном, - але ця порада для лікарів).

Зазвичай гіпертермічна реакція досить короткочасна, особливо якщо її “полікувати”. Якщо ж стан хворого дуже поганий або він не покращується впродовж 6 годин і більше, треба викликати “Швидку” - нехай лікарі розбираються, в чому справа.

Травми трапляються з усяким. Біда в тому, що з наркоманами вони трапляються разів у 15 частіше, ніж з іншими людьми. Головна причина зрозуміла - коли свідомість затуманена або змінена, непросто уникнути небезпечних ситуацій. Крім того, життя наркомана занадто близьке до кримінального світу, де несподівані “пригоди” зустрічаються на кожному кроці. І травми іноді бувають досить серйозними, крім того, загрожують життю.

Що ж робити в разі травми? Це залежить від її виду та тяжкості.

Кровотеча є небезпечним станом, особливо якщо кров тече дуже сильно - з артерії або великої вени. Кровотеча з артерії відрізняється тим, що кров має яскраво-червоне забарвлення і ллється поштовхами (відповідними пульсу за частотою). Буває, навіть можна помітити пульсуючу цівку в рані. Навіть якщо така цівка дуже тоненька, при артеріальній кровотечі обов’язково має бути накладений кровоспинний джгут (інакше кровотеча не припиниться).

Джгут можна виготовити з підручних матеріалів (мотузки або ганчірки) або використовувати готовий - гумовий. Головне, тугіше його затягнути, щоб нижче за нього пульс не прощупувався (а отже, потрібні зусилля!). Правила такі:

1. Джгут треба накладати одразу, щойно Ви зрозумієте, що кровотеча - артеріальна, тобто до накладання бинтової пов’язки.
2. Джгут не слід накладати надто високо - трохи вище за рану, чим ближче до неї, тим краще.
3. Джгут накладають не на голу шкіру, а на пов’язку з тканини або на одяг, щоб не сталося защемлення шкіри.
4. Джгут має бути видно, тобто поверх самого джгута не слід накладати бинт. Краще, якщо Ви запишете на папірці час накладення джгута і підсунете записку просто під джгут. На рану, звісно, пов’язку треба накласти.
5. Кінцівку, на яку накладено джгут, краще іммобілізувати (знерухомити), тобто примотати до неї шину. Шину можна зробити з палиці.
6. Цю кінцівку треба тепло укутати, оскільки вона не забезпечується кров’ю.
7. Джгут не повинен перетягувати судину більше 2-х годин за температури повітря вище 100С, і більше 1-ї години за температури нижче зазначеної.
8. Тому, щойно Ви наклали джгут, необхідно одразу ж викликати “Швидку” - все одно рану доведеться щонайменше зашивати.

Якщо крові не надто багато, і вона тече більш-менш рівномірним струменем темного кольору, то це - венозна кровотеча. Її можна зупинити, наклавши тугу бинтову пов’язку.

Якщо з якихось причин вам не вдається зупинити сильну кровотечу описаними засобами, спробуйте просто щільно заткнути рану підручним матеріалом (шматком тканини) або навіть затиснути пальцями. Зараження крові - коли ще воно трапиться, а якщо потерпілий помре від втрати крові, лікарям просто не буде кого лікувати від сепсису.

Опік - доволі поширена травма в наркоманів, залежних від опіатних наркотиків. Вони “варять” наркотики із застосуванням легкозаймистих речовин, люблять погрітися, покурити і водночас поспати, до того ж у сп’янінні не відчувають болю. Тому вони часто обпікаються і об опалювальні прилади, і внаслідок пожеж, спричинених цигарками та займанням розчинника під час “варіння”.

Опіки становлять небезпеку для життя, коли обпалена поверхня займає значну частину тіла (наприклад, усю руку чи ногу). Глибокі опіки, навіть невеликих розмірів, гояться дуже погано й іноді потребують пересадки шкіри. Крім того, завжди відбувається інфікування опікової рани. Тому раджу не лікувати опіки самостійно, якщо тільки Вашою метою не є формування потворного болісного рубця на місці опіку. У разі великих опіків викликайте “Швидку” негайно! Або терміново йдіть до хірурга, якщо опік невеликий.

Багато хто намагається застосовувати засоби полегшення болю ще до відвідування лікаря. На своєму досвіді можу сказати, що найкраще помістити обпечене місце під холодну воду, і тримати там якомога довше. Якщо опік великий, закрийте обпалену поверхню вологою тканиною і постійно змочуйте її. У жодному разі не змащуйте олією або жиром свіжий опік! Тим паче, не засипайте його сіллю, як зробив один мій знайомий, щоб допомогти своєму другові. Тільки холодна вода і виклик лікаря якомога швидше!

Травма голови також часто зустрічається у тих, хто зловживає наркотиками. Про травми голови необхідно пам’ятати таке:

Якщо безпосередньо після травми потерпілий знепритомнів; якщо в нього з’явилися запаморочення, слабкість, нудота, а тим паче блювота - це струс головного мозку. Значить: він має лежати, а не гуляти і до нього краще викликати лікаря.

Якщо після травми стан хворого був неважливим, але, загалом, терпимим, а за кілька годин або навіть 1-2 доби йому стало гірше, з’явилися слабкість, сонливість, нудота або блювота - можливо, це внутрішньочерепний крововилив. У цьому разі потерпілого необхідно укласти і терміново викликати “Швидку”.

Травма хребта - явище досить рідкісне і зазвичай трапляється з тими, хто випадає з вікон верхніх поверхів. Якщо сталося падіння з великої висоти і потерпілий скаржиться на біль у спині, його краще не чіпати - нехай лежить, як лежав, а швидше викликати “Швидку”. Якщо необхідно постраждалого пересунути або оглянути, то його обов’язково слід покласти на тверду рівну поверхню (щит або землю). Не переносьте його на руках або на ковдрі! Це може погіршити його стан.

Переломи кінцівок небезпечні для життя тільки в разі сильної кровотечі (вимагають накладення пов’язки або джгута до накладення шини) або якщо зламано стегно. У будь-якому разі без гіпсу перелом правильно не зростеться, тому до лікаря доведеться йти обов’язково. Підозрювати перелом треба завжди, коли після травми боляче працювати кінцівкою або рухати нею.

Пневмонія (запалення легенів) у наркоманів розвивається швидко і протікає важко. Крім того, іноді вона ускладнюється набряком легень, який є смертельно небезпечним станом. До того ж, нині вельми реальна небезпека туберкульозу. Тому раджу не ставитися легковажно до кашлю та температури в наркомана. На звичайному тлі зниженого імунітету кашель і температура в них через кілька діб можуть перетвориться на серйозне захворювання.