Уся правда про легкі наркотики…
Сьогодні підняли тему про легкі наркотики з одним із наших спеціалістів у питаннях залежності Євсеєнко Ярославом. У наш час майже для кожного є ризик спробувати якийсь наркотик, особливо для молоді. Спочатку все сприймається всього-навсього як балощі, як спосіб розслабитися та підняти настрій.. Але підступність наркотика заключається в тому, що він повільно руйнує організм та потребує постійного підвищення дози, аби досягти ейфорії.
– Чи є взагалі таке поняття, як “легкі наркотики” ?
– Здебільшого, люди називають “легкими” наркотичні засоби, які не треба колоти, мовляв, це щось несерйозне, для розваги. Але давайте відверто, як ти не назвеш, але перш за все – це наркотики! І не треба себе обманювати. А ще, часто кажуть, що марихуана не наркотик і звикання та шкоди для здоров’я немає. Але тут все залежить від кількості та частоти вживання.
– Тобто із часом у людини виникає звикання?
– Іноді звикання з’являється буквально після 1-2 разу, іноді потрібно більше часу. Все залежить від обставин та психологічного стану людини. Класичний приклад: підліток, який має певні проблеми у школі чи з друзями, а може нерозділене кохання. Стан пригнічений, емоційно нестабільний і тут хтось пропонує йому покурити задля розваги, щоб забути всі проблеми. Підліток втрачає чутливість, він перестає відчувати цей страх, вину, сором, здається, що проблеми минули – йому стає добре, весело. Таким чином він на деякий час вирішує свої проблеми. І звичайно, підліток хоче цей стан продовжити. Починає шукати друзів, гроші, щоб отримати нову порцію “радощів”. Те ж саме стосується і дорослої людини – втомлений, виснажений після роботи, зустрічається з друзями, курять, тіло починає розслаблятися, а настрій покращуватися. Поступово потреба у такому стані зростає. Людина потребує яскравого та швидкого результату.
– І тоді на допомогу приходять “швидкі” наркотики?
– Саме так. Амфетамін, первентин, мефедрон. Спочатку вони дають енергію на дискотеці, роботі. Людина стає більш сконцентрованою, мозкова активність поліпшується, але потім іде зворотній ефект. Вживаючи день за днем починають з’являтися ломки, стає погано, нічого не хочется і вже світ не милий.
Насправді, в усіх одна історія: покурив або випив, перед друзями похизувався, весело провів час, відчуваєш себе душею компанії, ще покурив, бо минулого разу було так добре, потім ще раз, а потім вже й понюхав, і пішло поїхало… А ще зараз нова тенденція – одразу починати з “важких” речовин: екстазі, метадон, героїн. Це модно, але дуже небезпечно.
– Зараз в Україні хочуть легалізувати марихуану, твої думки з цього приводу?
– Я категорично проти легалайзу. Це зробить наркотик доступним абсолютно всім. І зупинити розповсюдження наркотичної залежності буде ще важче.
А якщо казати про легалізацію для людей хворих на рак, то їм дійсно стає легше, зменшується відчуття болю. Але щоб запроваджувати медичну маріхуану, треба побудувати відповідну систему з суворим обліком, щоб не було спекуляцій та використання не за призначенням.
Наразі наша країна,нажаль,не готова до легалізації бодай і медичної марихуани. Маємо досвід щодо метадонових програм – програми є, а ладу немає. Начебто облік ведеться і метадон видається під розпис, але по факту – його може купити будь-хто, ніякого реального контролю немає.
