Алкогольний гепатит – наливаємо?
Алкогольний гепатит - запалення печінки, яке зумовлене вживанням алкоголю. Ознаки захворювання можуть проявитися як у людей, які вживають алкоголь часто і регулярно, так і в тих, хто п’є небагато. Це пов’язано з тим, що клітини печінки у людей мають різний ступінь чутливості до впливу етанолу.
Алкогольний гепатит - що це
Алкогольний гепатит - патологічний процес, викликаний інтенсивним вживанням алкогольних напоїв. Під час потрапляння етанолу в організм разом з іншими компонентами алкоголю в печінці утворюється ацетальдегід - речовина, що пошкоджує структуру печінки. Убивчою дозою для чоловічого організму є 40-80 гр. спирту (2-3 л. пива) і для жінки 30-40 гр. (1-2 л. пива) За регулярного вживання спиртного в таких кількостях, шанси захворіти - 90%.
Згідно зі статистикою, захворіти можна вже через 4-7 років регулярного вживання спиртних напоїв. Гострий гепатит швидко перетікає в хронічну форму і за подальшого розвитку перетворюється на цироз - хворобу, прогнози якої не втішні.
Форми захворювання
У медицині виділяють дві форми гепатиту:
- персистувальну;
- прогресуючу.
Персистувальна форма захворювання є відносно стабільною і виліковною. Щоб симптоми алкогольного гепатиту перестали проявлятися, хворий повинен назавжди відмовитися від спиртного. Поліпшення клінічної картини, як правило, спостерігається через кілька місяців після початку здорового способу життя.
Якщо пацієнт ігнорує рекомендації лікаря, що стосуються того, як ефективно лікувати алкогольний гепатит на початковій стадії, хвороба поступово переходить у прогресуючу форму, яка характеризується наростанням погіршення самопочуття.
Для цього етапу характерні:
- утворення дрібних вогнищ некрозу в печінці;
- розвиток цирозу (здорова тканина гине, замість неї утворюється груба рубцева, яка не може забезпечити повноцінного функціонування внутрішнього органу).
Симптоми і лікування алкогольного гепатиту визначаються ступенем тяжкості прогресуючої форми. Для цього беруться аналізи, що показують, наскільки підвищена активність ферментів печінки. За легкого ступеня активності показник збільшений у два-три рази, за середнього - у три-п’ять, за тяжкого - більш ніж у п’ять разів.
Причини появи
Захворювання зустрічається у хворих на алкоголізм і полягає в несприятливому впливі на клітини печінки безпосередньо алкоголю разом із продуктами його розпаду. Особливу роль відіграє систематичність, протягом кількох років. Існує пряма залежність тяжкості захворювання від кількості, якості та дози вживаного алкоголю. Так, наприклад, гепатит забезпечений у тому разі, якщо людина буде щодня протягом п’яти-семи років випивати 100 грамів алкоголю (перерахунок на чистий спирт).
Загальновідомо, що печінка вважається хімічною лабораторією організму. Цей орган здатний розпізнавати і знешкоджувати отрути, що потрапляють в організм через стінку травної системи, а також ті речовини, які зазвичай при деяких захворюваннях утворюються всередині організму. Однак іноді печінка не може впоратися з великими обсягами шкідливих речовин, які надходять всередину неї. Унаслідок надлишкових надходжень алкоголю кожна клітина печінки зазнає зворотного розвитку, запалюється, зморщується і гине, заміщуючись сполучнорубцевою тканиною, що знаменує ще тяжчий стан, відомий як цироз печінки.
Фактори ризику
Оскільки алкогольний гепатит є токсичним захворюванням, він не передається від людини до людини, як це відбувається, наприклад, у разі вірусного гепатиту С. При цьому жінки більше за чоловіків схильні до ризику захворювання - в їхньому організмі виробляється менша кількість ферментів, що забезпечують виведення алкоголю.
Також до групи ризику щодо алкогольного токсичного гепатиту потрапляють:
- люди з ожирінням;
- люди, у яких спостерігається нестача ваги;
- хворі на вірусний гепатит;
- пацієнти, у яких діагностовано захворювання печінки;
- пацієнти, які змушені приймати лікарські препарати, що чинять негативний вплив на печінку;
- ті, хто регулярно вживає алкогольні напої.
Симптоми захворювання
Поява тяжкості та болю в ділянці правого підребер’я у людини, яка вживає велику кількість алкоголю, може свідчити про розвиток гепатиту.
Найчастіше хвороба довгий час має безсимптомний перебіг. Потім з’являються симптоми алкогольного гепатиту:
- Астеновегетативний синдром - для нього характерна загальна слабкість, сильна стомлюваність, порушення апетиту, зменшення ваги.
- Больові відчуття - у цьому разі в людини з’являється дискомфорт і тяжкість у ділянці правого підребер’я.
- Диспепсичний синдром - цей стан характеризується появою нудоти і блювоти. У людини виникає гіркий присмак у ротовій порожнині. Також може спостерігатися гірка відрижка. Ці симптоми найчастіше виникають після вживання спиртного і жирної їжі.
- Жовтяниця - спочатку жовтіють склери і слизові покриви ротової порожнини. У міру прогресування недуги жовтого відтінку набуває і шкіра. Іноді патологія провокує відчуття свербежу.
- Збільшення печінки - за такого діагнозу розміри органу змінюються незначно або помірно.
Діагностика та лікування хвороби
Найперше, що необхідно - повністю відмовитися від алкоголю. В іншому разі, будь-яке лікування буде неефективним. Часто хворі потребують допомоги нарколога і психотерапевта.
Діагностика захворювання
Для того щоб виявити захворювання, встановити ступінь його тяжкості, підібрати правильне лікування, необхідно провести комплексне обстеження пацієнта, яке включає в себе:
- огляд лікаря;
- лабораторні дослідження крові;
- ультразвукове дослідження органів (УЗД) черевної порожнини (виявляє збільшення розмірів печінки, дає можливість
- оцінити ступінь однорідності її структури);
- магнітно-резонансна томографія (МРТ) печінки (дає можливість визначити колатеральний печінковий кровотік, дає
- змогу побачити можливі супутні пошкодження підшлункової залози);
- комп’ютерна томографія (КТ) печінки (дає змогу отримати дані про стан судин печінки, їхню величину і форму);
- біопсія печінки (тканини пошкодженої печінки вивчаються під мікроскопом; цей метод вважається дуже
- інформативним, оскільки допомагає встановити ступінь ураженості печінки).
Лікування захворювання
Головними завданнями в лікуванні алкогольної хвороби печінки є: захист гепатоцитів від руйнування, зменшення або усунення запалення в печінковій тканині, стримування розвитку фіброзу і профілактика формування цирозу.
Доведено високу клінічну ефективність кортикостероїдів при алкогольному гепатиті з високим ступенем активності. Позитивний вплив такої терапії на виживаність хворих зберігається протягом року, проте надалі без лікування нівелюється впродовж двох років, що пов’язано з формуванням і прогресуванням цирозу печінки.
Обов’язкова і головна умова лікування - це повна відмова від вживання спиртних напоїв.
У зв’язку з особливостями розвитку алкогольного гепатиту доцільним є призначення адеметіоніну, що поліпшує антиоксидантну систему глутатіону і відновлює структури мембран гепатоцитів. Крім гепатопротекторів, лікар може призначати сорбенти і вітаміни.
Профілактика хвороби
Основним профілактичним заходом вважається обмеження в прийомі спиртних напоїв. Якщо є проблеми з печінкою, то від алкоголю потрібно відмовитися повністю. Якщо захворювання тільки почало розвиватися і хворий вчасно перестав вживати спиртне, то вилікувати печінку повністю цілком реально. У більш запущених ситуаціях ризик переходу в цироз занадто великий.
Лікування мають підбирати одночасно кілька лікарів: психотерапевт, гастроентеролог і нарколог. Звернення до цих лікарів є обов’язковим, адже тільки третя частина всіх хворих після поставленого діагнозу самостійно справляються із захворюванням.
Прогнози за алкогольного гепатиту
Для алкогольного гепатиту типовим є повільний розвиток - людина, яка зловживає спиртним, може його й зовсім не помітити. На ранній стадії печінка бореться з ацетальдегідом самостійно. Але потроху ресурси органу розтрачуються, і клітини печінки масово гинуть, що провокує печінкову недостатність і цироз.
Прогноз безпосередньо залежить від тяжкості ураження печінки. Відмова від спиртного і своєчасна терапія часто призводять до стадії стійкої ремісії. Найнесприятливішою вважається трансформація гепатиту в цироз. Найбільш радикальним способом терапії в таких випадках вважається пересадка печінки. Ця процедура відрізняється дуже високою вартістю, але основна проблема навіть не фінансова. Знайти донора для пересадки печінки надзвичайно важко. Ідеальним для хворого варіантом стане донорство його близького родича.
Реабілітаційний період після пересадки органу триває досить тривалий час. Протягом усього періоду відновлення пацієнту потрібно приймати імунодепресанти, що запобігають відторгненню печінки.
