Що буде відбуватися з організмом, якщо не пити алкоголь 28 днів
Цікаво те, як зміниться ваш організм після 28-денної перерви від алкоголю? Врахуйте, що середньостатистична людина споживає близько 9,5 літрів спиртного на рік. Це зовсім не алкоголік, а просто той, хто любить іноді поділитись пляшкою з друзями. До того ж часом віддається одному келиху вина перед сном для зняття стресу та швидкого засинання.
А тепер уявіть, що ви вирішили провести 28 днів без жодної краплі алкоголю. Швидше за все виникне оманливе відчуття збільшення апетиту, коли шлунок вимагає заповнити порожнечу, що виникла, від відсутності алкоголю. Все цікавіше, чи не так?
Апетит до солодкого може посилюється, коли алкоголь, особливо солодкий, впливає на цукор у крові. Однак, вплив спиртного на цукор у крові може бути різним для різних людей, а для діабетиків – особливо небезпечним, якщо їм неконтрольовано захоплюватися коктейлями.
Засипати стає нелегко. Для тих, кому чарочка перед сном служить ключем до сну, алкоголь лише прискорює засинання, але якість сну стає гіршою. Відмова від “снодійного” робить сон важкодоступним, уривчастим і слабким. Стривоженій людині нічні кошмари сняться частіше.
Що говорять люди науки
Дослідження, проведені Університетським коледжем Лондона, підтверджують, що 3-4 тижні відмови від спиртного сприяють детоксикації організму, відбувається регенерація печінки, на яку впливає алкоголь, залишаючи рубці. Звільнившись від шкідливих речовин, організм отримує додаткову енергію, яку раніше витрачав на наслідки інтоксикації. Більше того, вчені довели, що алкоголь навіть у невеликих кількостях впливає на головний мозок, відбувається легка його набряклість, а потім клітини сірої речовини гинуть.
Фахівці довели, що після чотирьох тижнів відмови від алкоголю на 18% зростає здатність людини повністю концентруватися на поставленому завданні та способах її вирішення. Людина мислить чітко та ясно. Після закінчення експерименту англійський журналіст зробив собі висновок, що зовсім від спиртного він відмовлятися не буде, але іноді таке алкогольне розвантаження для організму необхідне.
Вчені які, вивчають проблеми алкоголізму додають, що місяць без алкоголю дозволяє покращити нюх та чуття людини. Нормалізується травна система, у якій алкоголь провокував рясне виділення соляної кислоти у складі шлункового соку. Це і є причиною постійного бажання чогось з’їсти після вживання одного або двох келихів вина, а тим більше міцних напоїв.
Коли мова заходить про жінок, то перше, на що вони звертають увагу після відмови від спиртного, це покращення кольору обличчя, зникнення постійних мішки під очима і пігментних плям. Справа в тому, що алкоголь розширює судини, тим самим порушуючи кровообіг. Це стає причиною нестачі кисню в шкірі, зрештою, відбувається висушування епітелію, поява пігментних плям і передчасних зморшок.
Окрім цього, регулярні випивки погіршують процес слиновиділення, який впливає на стан зубів: зубна емаль стає вразливою, підвищується ризик розвитку карієсу. Після відмови від спиртного протягом хоча б трьох тижнів слиновиділення нормалізується, зміцнюється зубна емаль. А ще більш чутливими стають рецептори смаку: людина розпізнає навіть найтонші смаки та запахи, чому раніше перешкоджав алкоголь.
Алкоголь та зовнішність
Варто нагадати, що часте вживання алкоголю може мати згубні наслідки для вашої зовнішності — особливо сильно воно впливає на шкіру та волосся. Якщо у віці 20+ імунна система досить швидко відновлюється і ми не відчуваємо візуальних наслідків похмілля, то у 30+ та 40+ нас вже важко рятують зволожуючі маски швидкого реагування. Відомо, що надмірне споживання алкоголю в середньому віці сприяє прогресуючій втраті пам’яті. Так, безумовно, деякі досліджень доводить, що напої — скажімо такі як, червоне вино — у помірних кількостях мають низку переваг для організму, у тому числі для серцево-судинної системи. Але все-таки доведений науковий факт — люди, які не п’ють краплі алкоголю, рідше страждають від целюліту і довше зберігають молодість шкіри.
Але все ж таки існує думка що алкоголь корисний.
Кому і в яких дозах?
У вченому світі давно йдуть дебати на тему, яку можна назвати вічнозеленою: чи є у вживанні алкоголю позитивні сторони, і якщо так, то чи точно достатньо їх, щоб стверджувати, що випивати нешкідливо? Ось такі аргументи про користь випивки кореспондента ВВС Future.
Тим з нас, хто не проти час від часу пропустити келих вина або склянку пива, приємно вірити, що цим ми надаємо своєму організму добру послугу. ЗМІ та широка публіка зустрічаються з непропорційним ентузіазмом досліджень на тему “алкоголь в малих дозах нешкідливий і навіть корисний хоч щодня”.
Це справді непросте завдання – встановити, що помірне споживання спиртного йде на користь організму чи ні.
Одне з ранніх досліджень, що простежували зв’язок між вживанням алкоголю і здоров’ям, здійснив Арчі Кокрейн, нині покійний хрещений батько доказової медицини.
У 1979 році Кокрейн та двоє його колег спробували встановити, від чого саме залежить різниця в рівні смертності від хвороб серця у 18 розвинених країнах світу, включаючи США, Велику Британію та Австралію.
Проведений ними аналіз виявив явний та суттєвий зв’язок між підвищенням рівня споживання спиртного, а саме вина, та зниженням числа випадків захворювання на ішемічну хворобу серця. Ця недуга викликає жирові відкладення на стінках кровоносних судин, що забезпечують кров’ю серце.
Посилаючись на попередні дослідження, в яких простежувався взаємозв’язок між споживанням алкоголю та зниженням рівня смертності від інфаркту, Кокрейн та його колеги припустили, що саме ароматичні та інші сполуки, що містяться в алкоголі (які, як, наприклад, рослинні поліфеноли, згідно з нещодавно висунутої гіпотези є антиоксидантами), мають корисні властивості, а не алкоголь як такий.
Відповідно до доказової медицини, Кокрейн і його товариші запропонували підійти до питання експериментально. Накачування учасників експерименту алкоголем може здатися кумедною витівкою, але воно навряд чи здатне пролити світло на питання, який позитивний вплив може мати спиртне протягом хронічних захворювань.
Тому вивчення плюсів та мінусів алкогольної дії на здоров’я людини проводилося у формі довготривалих популяційних досліджень. 1986 року вчені провели анкетування групи, що включала понад 50 тисяч лікарів-чоловіків у США. Питання стосувалися їхніх звичок у їжі та пиття, медичних показників та стану здоров’я за два роки.
Як з’ясувалося, чим більше ці лікарі випивали алкогольних напоїв, тим меншими були шанси, що у них розвинеться ішемічна хвороба серця, незалежно від харчових звичок.
